Резюме Т.1 №2 2004

Джон Мантас (Греція)

Майбутні тенденції в інформатиці охорони здоров’я
Ініціативи Європейського Союзу

Резюме

Сфера медичної інформатики, так як і значні іноваційні досягнення, що включені до цієї дисціпліни, викликають все більшу цікавість в питанні глобалізації економіки та вдосконаленні технологій. В Європі, як і в іншіх країнах, фінансування досліджень у цій галузі зростає. В цій главі наданий короткий огляд даної галузі, а також основні тенденції інформатики охорони здоров’я стосовно до нових напрямків, якими інформатика охорони здоров’я має намір займатися у недалекому майбутньому.

Ключові слова: біомедична інформатика, інформатика охорони здоров’я (eHealth).

В. В. Домарєв

Захист інформації в медичних інформаційних системах: лікарська таємниця і сучасні інформаційні технології

Резюме

Розглядаються питання організації захисту конфіденційної інформації в медичних інформаційних системах.

Ключові слова: захист, конфіденційна інформація, медична інформаційна система.

В. М. Буяльський, В. М. Данілов

Моделі і засоби системного проектування медичної інформаційно-аналітичної симтеми (МІАС) Реабілітаційного центру об’єкту «Укриття»

Резюме
Ефективна експлуатація комплексу автоматизованого діагностичного устаткування Реабілітаційного центру об’єкту «Укриття» (ОУ) неможлива без створення Медичної інформаційно-аналітичної системи (МІАС). Обробка даних моніторингу дозволить вирішити задачі інформаційної підтримки професійного відбору персоналу для виконання робіт на ОУ, контролю стану його здоров’я, підтримки професійної придатності і ін.
Пропонується сучасний практичний метод формування ансамблю моделей для системного проектування МІАС. Метод заснований на концепції високорівневого архітектурного проектування автоматизованих (інформаційних) систем. Ансамбль моделей будується на основі базового набору, що представляє процедурно-орієнтовані, об’єктно-орієнтовані і інформаційно-орієнтовані методи системного проектування. Кожний з методів доповнює і підкріплює інші, внаслідок чого ансамбль якнайповніше представляє гіперпростір, репертуар і процедури проектування.
Для створення моделей будь-якої з графічних нотацій використовуються програмні засоби фірми Computer Associates International Inc., що забезпечує балансованість всіх проектних процедур і інтеграцію знань про майбутню систему на всьому технологічному ланцюжку проектування.
Передбачається використовування методу в розробці, супроводі і розвитку МІАС Реабілітаційного центру об’єкту ОУ при реалізації міжнародної програми SIP на Чорнобильській АЕС.

Ключові слова: ансамбль моделей, метод проектування МІАС.

О. Ю. Майоров

Комп’ютерна ЕЕГ – минуле, сучасне, майбутнє

Частина 1. Історія розвитку кЕЕГ, огляд спеціальних методів дослідження

Резюме

Робота присв’ячена історії розвитку кЕЕГ, оцінці стану та перспективам подальшого розвитку цього методу.
В частині 1 наведені деякі історичні відомості про зародження кЕЕГ та короткий огляд сучасних методів дослідження ЕЕГ, які входять до арсеналу клінічних нейрофізиологів. Серед них: переваги кЕЕГ при класичному візуальному аналізі, технології дослідження патології сну, тривалий моніторінг при епілепсії, локалізація джерел нормальної і патологічної ЕЕГ активності (інверсна проблема), цифрові технології при реєстрації ВП / ERP.

Ключові слова: кількісна ЕЕГ (кЕЕГ), дослідження сну (полісомнографія), зворотня задача, тривалий моніторінг ЕЕГ при епілепсії, локалізація джерел (інверсна проблема), комп‘ютерні технології реєстрації ВП / ERP.

В. В. Гнездицький, Є. Є. Генріхс, В. В. Киликовський, О. С. Корєпіна

Будування вирішального правила для оцінки ризику вегетативних пароксизмів за даними шкірно-симпатичних викликаних потенціалів.

Резюме

Шкірні симпатичні викликані потенціали були досліджені у 32 здорових людей і 33 хворих з вегетативними пароксизмами різної інтенсивності. Для розширення можливостей практичного використання методу шкірно-симпатичних викликаних потенціалів у діагностиці вегетативних порушень були розроблені вирішальні правила, на основі яких за даними шкірно-симпатичних викликаних потенціалів є можливість визначити групу осіб, які мають ризик появи вегетативних пароксизмів. Використання ціх вирішальних правил до дослідженої групи показало вірність віднесення у 88 % випадків до групи здорових або хворих зі схильністю до вегетативних пароксизмів.

Ключові слова: вегетативні пароксизми, ризик виникнення, ШСВП.

Т. Ф. Міронова, В. А. Міронов, Ю. С. Шамуров, И. М. Уточкіна, А. В. Калмикова , В. Л. Кодкін, А. Н. Тарасов, Е. В. Давидова, М. В. Міронов, А. М. Дубель

Клінічний аналіз варіабельності серцевого ритму і його апаратно-програмне забезпечення

Резюме

Метою двадцятирічних досліджень була розробка метода ритмокардіографії (РКГ) для анализу варіабельності серцевого ритму (ВСР), адаптованого до умов практичної кардіології, апаратно-програмного комплексу (АПК) для його використання та апробація їх для ненозологічної кардіодіагностики. Метод РКГ був розроблений на основі бази даних із 42300 випадків захворювань і 14-річного досвіду його використання в практичній медицині. Був розроблений АПК КАП-РК-01-«Мікор», а також аналіз ВСР з оцінкою хвильової структури часових інтервалів між сістолами у пацієнтів з різними формами серцево-судинної патології. Сформульовані основні вимоги до апаратно-програмних комплексів для анализу ВСР. Доведено широкі можливості високодозвільного аналізу ВСР для визначення периферичної регуляції пейсмекерної активності синусового вузла, яка має різні варіанти, зумовлені патогенезом захворювання.

Ключові слова: варіабельність серцевого ритму, клінічний аналіз, апаратно-програмне устаткування, варіанти використання.

К. П. Воробйов

Моніторинг варіабельності серцевого ритму як референтний метод оцінки функціонального стану організму під час гіпербаричної оксигенації

Резюме

Обсерваційне ретроспективне пошукове клінічне дослідження поточної практики, що засновано на аналізі 607 клінічних спостережень у процесі проведення 3892 сеансів гіпербаричної оксигенації (ГБО) при гострих екзогенних інтоксикаціях і захворювання з облігатними порушеннями вегетативної регуляції. Виконано зіставлення динаміки тридцяти відомих показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) під час ГБО і референтних клінічних ознак перебігу захворювань.
Динаміка показників ВСР під час ГБО при різних захворюваннях залежать від статі (p<0,001), віку (p<0,001), тяжкості загального стану (p<0,001) і захворювання (p<0,001). Представлено цілий ряд інформативних і статистично значимих математичних моделей і даних, що показують, що динамічні ряди показників ВСР є адекватними критеріями ФСО, дозволяють прогнозувати кінець захворювань і ефективність лікування.
У результаті дослідження розроблений стандартизований протокол моніторингу ФСО під час сеансів баротерапії за даними показників ВСР і визначені принципи підбора оптимальних доз ГБО.

Ключові слова: варіабельність серцевого ритму, гіпербарична оксигенація, функціональний стан організму.

М. І. Цирельников, Д. А. Євсеєнко

Адаптивні і патологічні зміни фєтоплацентарної системи при внутришньоутробній гіпоксії при ускладненому перебігу вагітності

Резюме

Внутришньоутробна гіпоксія викликає порушення розвитку плоду, також порушення постнатальної адаптації новонародженої дитини. Метою здійсненої роботи була оцінка впливу внутришньоутробної гіпоксії на перебіг постнатальної адаптації. Під наглядом знаходились 140 дітей віком від 1 доби до 3-х місяців, які народились від матерів з нормальним і ускладненим перебігом вагітності. Проведено кліничне, лабораторне, електрокардіографічне обстеження, комп’ютерний аналіз серцевого ритму новонароджених, а також морфометричне дослідження плаценти. Показано, що при гострій гіпоксії, як правило, розвиваються функціональні зміни в плаценті та организмі плоду. Ці діти після нарождення мають підвищену активність симпатоадреналової системи, при цьому, нормалізація показників відбувається протягом кількох тижнів. Вплив хронічної гіпоксії спочатку призводить до структурної перебудови в термінальних ворсинах плаценти,
що дозволяє якійсь час зберігати темпи розвитку плоду без формування суттєвих порушень в його организмі. Більш тривала гіпоксія викликає виражені структурні зміни в серцево-судинній та іншіх системах плоду. У новонароджених, які перенесли тяжку хронічну гіпоксію, відбувається значна знижка активності симпатоадреналової системи, яка свідчить про виснаження адаптаційного потенціалу.

Ключові слова: плацента, плід, новонароджений, адаптація, гіпоксія, затримка розвитку, комп’ютерний аналіз серцевого ритму, електрокардіографія.

В. І. Шульгін, О. В. Печенін,В. В. Федотенко, К. В. Наседкин, І. В. Лахно

Використання техніки сліпого розділу джерел для виділення електрокардіограми плоду

Резюме

Ціль роботи — розробка ефективного алгоритму виділення електрокардіограми плоду (ЕКГП) з використанням техніки сліпого розділення джерел.
Застосування запропонованого алгоритму припускає цифрову обробку електрокардіограми, региструємої з поверхні тіла матері. Тестування алгоритму проводилось на більш ніж 30 ЕКГ-записах кардіогорафів CardioLab та CardioCE.
Результати роботи показали, що застосування попередньої обробки в сполученні з технікою сліпого розділу джерел в 90% випадків дозволяють отримати високоякісне виділення ЕКГП.

Ключові слова: виділення ЕКГ плоду, сліпий розділ джерел, аналіз незалежних компонент, CardioLab, CardioCE.

А. С. Барило, С. В. Павлов

Оптоелектронні методи аналізу мікроциркуляторних порушень при запальних процесах в щелепно-лицьовій області

Резюме

У статті розглядаються використання фотоплетизмографічного методу при аналізі запальних процесів.
Метою роботи є показати ефективність використання фотоплетизмографічного методу при аналізі рівня мікроциркуляції периферичних судин при запальних процесах.
У результаті досліджень, що проводилися на базі кафедри щелепно-лицьової хірургії Вінницького національного медичного університету було обстежено 30 (21 чоловік і 9 жінок у віці від 20 до 60 років) хворих з одонтогеними абсцесами і флегмонами. Лікування хворих включало видалення причинного зуба, розкриття флегмони чи абсцесу, озонотерапії з включенням іонів срібла.
Застосування даного методу в стоматології дозволяє: точно визначити ефективність проведеного лікування; уточнити тривалість реабілітаційного періоду; виявити всілякі судинні порушення при переломах щелеп; оцінити ефективність місцевого знеболювання (оскільки анестезія викликає спазм судин, по зниженню амплітуди можна судити про ефективність анестезії); застосувати даний метод для пластичної хірургії і трансплантології.

Ключові слова: фотоплетизмограма, оптико-електронний сенсор, щелепно-лицьова область.

Л. Я. Ковальчук, В. П. Марценюк

Розробка методів системного аналізу патологічних процесів в доказовій медицині

Резюме

Доказова медицина ставить задачу розробки ефективних методів моделювання та аналізу патологічних процесів. В даній роботі зроблено огляд основних результатів, отриманих в даній галузі в Тернопільській державній медичній академії: представлено алгоритм прикладного системного аналізу патологічного процесу, показані методи дослідження такого класу динамічних систем.

Ключові слова: методи системного аналізу, динамічна система, патологічний процес, доказова медицина.

Bekir Karlik и Yousif Al-Bastaki

Телемедична система діагностики «поганого» дихання, яка використовує OMX-GR датчик і технологію нейронних мереж

Резюме

В роботі наведено опис розробленої телемедичної системи для діагностики захворювань за аналізом видихаємого повітря — ароматів, парів, газів (на прикладі цукрового діабету). Система складається з «электронного носу» — цифрового датчика OMX-GR — аналізатора пахощів. Результати анализу перетворюється датчиком в цифрову форму
і за допомогою телеметрії передаються до віддаленого комп’ютера, який має програмне забезпечення на основі нейронних мереж. Комп’ютер навчається розрізнювати різні запахи (аромати) і їх класифікувати, что потім використовується для діагностики патології (цукрового діабету).

Ключові слова: датчик анализу запахів, телемедицина, нейронні мережі, комп’ютерні діагностичні системи.

А. В. Владзимирський, В. Г. Клімовицький

Основні етапи та результати телеконсультування в клінічній практиці

Резюме

Запропонована стандартизація основних етапів телеконсультування, дослідження результатів застосування різних видів телеконсультування в клінічній практиці. Проведено 209 телеконсультацій. Застосовувалися Інтернет-технології для синхронного й асинхронного телеконсультування. Зроблено висновок про доцільність використовувати робочоі станції такої комплектації: персональний комп’ютер, цифрова фотокамера, комутований канал Інтернет, принтер. У повсякденній клінічній практиці найдоцільніше використовувати асинхронні неформальні і формальні телеконсультації на основі Інтернет-технологій і синхронні консультації за схемою «ICQ+e-mail». Точність діагностики різних травм і захворювань за оцифрованими зображеннями досягає 88%. Ефективність використання рекомендацій віддалених консультантів складає 88,3%.

Ключові слова: телемедицина, телеконсультування, лікування, діагностика.

М. П. Бурих, Г. В. Горяїнова С. П. Шкляр, П. О. Лучшев, Р. С. Ворощук

Дійсно топографічний підхід в клінічній анатомії

Резюме

Висвітлені питання застосування топографічного підходу до вивчення будови тіла людини стосовно до створення віртуальних комп’ютерних моделей внутрішніх органів на підставі розвитку нових технологій в топографічній анатомії стосовно до УЗД, КТ та ЯМР-томографії. Поставлені задачі щодо напрямку подальших розробок та питання викладання на кафедрах оперативної хірургії та топографічної анатомії.

Ключові слова: топографічна анатомія, віртуальна комп’ютерна модель органів тіла людини, клінічна анатомія, викладання.

В. М. Мороз, І. І. Хаїмзон, Є. П. Бондарчук

Система комп’ютерного моделювання процесів життєдіяльності органів і систем організму людини

Резюме

Розроблено систему комп’ютерного моделювання процесів життєдіяльності органів і систем організму людини. При її проектуванні застосований якісний новий системний підхід, який базується на математичному моделюванні процесів фізіологічної діяльності організму з урахуванням усіх відомих взаємозв’язків між різними органами, біохімічних та ферментативних перетвореннях в органах і тканинах, впливу зовнішнього середовища. Користувач може моделювати будь-які стани організму шляхом зміни різних значень відповідних показників у відповідних підсистемах. Зміна показників в будь-якій підсистемі призведе до автоматичного перерахунку всіх параметрів системи, які були зв’язані зі станом, що моделюється. За своїми функціональними можливостями система не має аналогів у класі медичних симуляторів і може знайти широке використання в навчальному процесі медичних освітніх закладів, наукових медико-біологічних дослідженнях, клінічній практиці.

Ключові слова: комп’ютерне моделюванні в медицині, медичні симулятори, медичні інформаційні системи.