Кабачний Володимир Іванович

Кабачний Володимир Іванович  
Кабачний Володимир Іванович – вчений, доктор фармацевтичних наук, професор, завідувач кафедри фізичної та колоїдної хімії, заслужений винахідник України, дійсний член EUROPAISCHE AKADEMIE der NATURWISSENSCHAFTEN (Німеччина).

Адреса роботи: Кафедра фізичної та колоїдної хімії, 61168, вул. Валентинівська, 4, Харків, Україна, (0572) 67-91-91, 67-98-38, kabachny@ukrfa.kharkov.ua, vikfarm@gmail.com.

Біографія. Народився 20 січня 1955 р. у м. Харкові. У 1977 р. закінчив з відзнакою Харківський фармацевтичний інститут (спеціальність провізор). За роки навчання в інституті очолював студентське наукове товариство, неодноразово займав призові місця на студентських наукових конференціях, був співавтором наукових публікацій та авторських свідоцтв на винаходи. По закінченню інституту працював у лабораторії ін’єкційних лікарських засобів Всесоюзного науково-дослідного інститута хімії та технології лікарських засобів. Після проходження строкової армійської служби в 1978-1979 рр. повернувся у ХФІ та працював з 1978 по 1985 рр. на кафедрі органічної хімії (1977-1978 рр. – лаборант, 1978-1981 рр. – аспірант, 1981-1983 рр. – асистент, 1983-1985 рр. – старший науковий співробітник). У 1981 р. достроково захистив дисертацію на здобуття наукового ступеню кандидата фармацевтичних наук на тему «Синтез та біологічна активність гетерилсукцинамінових кислот та їх похідних». В 1985 р. захистив докторську дисертацію на тему «Синтез та дослідження похідних етан-(етилен)дикарбонових кислот». 1985-1987 – завідувач кафедри фізичної та колоїдної хімії Харківського державного фармацевтичного інституту (ХДФІ); 1987–1989 – доцент та завідувач кафедри фізичної та колоїдної хімії ХДФІ; 1989–1992 – професор, завідувач кафедри фізичної та колоїдної хімії ХДФІ; 1992–2000 – професор, завідувач кафедри фізичної та колоїдної хімії Української фармацевтичної академії; 2000–2002 – професор, завідувач кафедри фізичної та колоїдної хімії Національної фармацевтичної академії України; вересень 2002–жовтень 2002 – професор, завідувач кафедри фізичної, колоїдної та неорганічної хімії Національної фармацевтичної академії України; жовтень 2002 по теперішній час – професор, завідувач кафедри фізичної та колоїдної хімії Національного фармацевтичного університету.

Нагороди, премії та почесні звання (частковий список):
1975 – Ленінський стипендіат; 1981 – Почесна грамота та премія Міністерства охорони здоров’я України в конкурсі на найкращий винахід створений молодими вченими; 1981, 1982, 1983, 1984 – Почесні грамоти та перші премії Всесоюзного товариства раціоналізаторів та винахідників по Харківській області; 1987 – Почесний винахідник України; 1996 – чл.-кор. АН Технологічної кібернетики; 1997–2008 – неодноразово нагороджувався почесними грамотами МОЗ України, облдержадміністрації та міськвиконкому м. Харкова, Адміністрацією Національного фармацевтичного університету; 2008 – вибраний дійсним членом EUROPAISCHE AKADEMIE der NATURWISSENSCHAFTEN (Німеччина); 2009 – за успіхи у галузі фундаментальних досліджень, розробки оригінальних лікарських препаратів та методів лікування невиліковних хвороб нагороджений медаллю ім. Рудольфа Вірхова (Німеччина).

Наукова школа – підготував трьох докторів та сім кандидатів наук.

Наукові праці – автор біля 280 наукових статей, 180 авторських свідоцтв СРСР, 58 патентів України та Росії на винахід.

Наукові напрями та інтереси:
• цілеспрямований пошук біологічно активних речовин (БАР), технологій та систем підвищення стійкості біологічних систем та організмів до дії агресивних факторів навколишнього середовища та внутрішніх хвороб;
• виділення, синтез, напівсинтез, ідентифікація; вивчення фізико-хімічних властивостей та реакційної здатності БАР;
• дескрипторно-статистичне прогнозування, комп’ютерне моделювання БАР, дослідження фармакологічної активності та аналіз структурно-фармакологічних залежностей;
• теорія та практика використання енергоінформаційних систем;
• резонансно-інформаційні методи діагностики та лікування;
• розробка оригінальних препаратів різних фармакологічних груп (створення субстанцій та лікарських форм, їх стандартизація, організація комплексу доклінічних та клінічних випробувань, реєстрація, виробництво);
• удосконалення та розробка методів ранньої діагностики та лікування захворювань невизначеної етіології, які є невиліковними;
• застосування діагностичних комп’ютерних технологій у медицині та фармації;
• фармацевтична освіта (підвищення рівня та контролю якості навчання спеціалістів фармації).
Наукові досягнення.
Вніс вагомий вклад у галузь цілеспрямованого синтезу біологічно-активних речовин (БАР) (автор понад 3-х тисяч оригінальних гетероциклічних похідних природних метаболітів), багаторівневого аналізу зв’язків їх структури, реакційної здатності та широкого спектру фармакологічних властивостей.
Результати досліджень дії створених БАР на механізми ауторегуляції біологічних систем лягли в основу сформульованої ним теорії “Надмолекулярні (польові) механізми керування біохімічними (ферментативними) процесами живих організмів”; теорії “Хвильовий каталіз”, які започаткували новий науковий напрям – “Молекулярно-інформаційні технології в біології, фармації та медицині”.
Обосновані теорії, методи, технології та препарати успішно використовуються у:
• біотехнологічних виробництвах ліків;
• широкомасштабних експериментах по підвищенню врожайності різноманітних сільськогосподарських культур;
• технологіях кріоконсервації біологічного матеріалу;
• репродуктивних технологіях людини та сільськогосподарських тварин.
Ним запропонована оригінальна система створення персоніфікованих ліків “Геліоплант”, що дозволило:
• розробити ефективну технологію захисту біологічних об’єктів від променевого, хімічного та бактеріологічного (вірусного) ураження;
• суттєво переглянути уявлення про етіологію, профілактику та терапію аутоімунних, нервово-психічних, нейроендокринних (діабет), серцево-судинних (інсульти, інфаркти, атеросклероз, гіпертонія) та інших захворювань;
• вперше вивести із списку невиліковних хвороб – мігрень, розсіяний склероз, енцефаломієліт, епілепсію, шизофренію, бронхіальну астму, гепатит В, С, деякі різновиди онкологічних захворювань, діабетичні ангіопатії;
• доказати можливість цілеспрямованого керування та прискорення природних механізмів відновлення (регенерації) внутрішніх органів та систем;
• запропонувати технологію природного (нехірургічного) відновлення нирок, печінки, центральної нервової системи, судин і клапанів серця, вен (варікози кінцівок та товстого кишечника), підшлункової залози.
В.І.Кабачним разом із співавторами розроблені та запропоновані
– до медичної практики
• оригінальні нестероїдні протизапальні препарати «Сукцизол», «Анальбен»,
• оригінальний препарат пробуждуючої дії «Тіамал» – який не має аналогів у медичній практиці,
• тест-системи для профілактики зараження гепатитом, СПИДом – «Гемотест М», яка одержала дозвіл МОЗ України на медичне застосування (1994 р.),
– до практики сільського господарства:
• оригінальний спосіб стимуляції насіннєвої продуктивності сільськогосподарських культур – «Активоплант», застосування якого не вимагає додаткових економічних витрат, не вносить змін в існуючі технологічні режими підготовки, висіву та інших планових дій. При цьому не витрачається жодного літра палива, жодного кіловата електроенергії, не потрібні додаткові технічні та робочі ресурси, час і гарантується:
• підвищення витривалості висіяною в грунт насіння до посухи;
• покращення і синхронізацію польової всхожості насіння;
• інтенсифікацію зростання ризоїдів, розвитку корінної системи і паростків;
• одержання візуально більш дужих та життєздатних зходів;
• зниження витрат за рахунок коливань погодних умов (підвищення стійкості рослин до морозу посухи та замокання);
• підвищення резистентності рослин до захворювань і шкідників;
• стабільне підвищення врожайності за будь-яких умов зовнішнього середовища;
• одержання екологічно чистої продукції;
• зменьшення ризиків в зонах ризикованого землеробства;
• підтримання природних механізмів відтворення земельних ресурсів;
• підвищення якості сільськогосподарської продукції та її харчової цінності.
Видавнича діяльність
Видано з грифом МОЗ України:
– підручники:
• “Фізична та колоїдна хімія” (укр.) – 1999. – 368с.
• “Физическая и коллоидная химия” (рос.) – 2001. – 368с.
• “Физическая и коллоидная химия” (рос.) – 2005. – 344с.
– навчальні посібники:
• “Фізична та колоїдна хімія” (збірник задач) (укр.) – 2001. – 208с.
• “Физическая и коллоидная химия” (сборник задач) (рос.) – 2000. – 224с.
• “Фізична та колоїдна хімія” (лабораторний практикум) (укр.) – 2000. – 336с.
• “Физическая и коллоидная химия” (руководство к лабораторным работам) (рос.) – 2001. – 192с.
• Сборник задач по физической и коллоидной химии (рос.) – 2004. – 200с.
• Руководство к лабораторным работам по физической и коллоидной химии (рос.) – 2005. – 192с.
• Лекции по физической химии (рос.) – 2006. – 216с.
• Лекции по коллоидной химии (рос.) – 2006. – 136с.
• Сборник тестовых заданий по физической и коллоидной химии (рос.) – 2007. – 224с.
• “Физическая и колоидная химия” (Учебник соответствующий требованиям Болонской кредитно-модульной системы) (рос.) (2009)
Готуються до видання:
• Лекції з фізичної хімії (укр.) (2009)
• Лекції з колоїдної хімії (укр.) (2009)
• “Physical and Colloid Chemistry” (Laboratory works) (англ.) (2009)
• “Physical and Colloid Chemistry” (Tasks) (англ.) (2009)
• “Physical and Colloid Chemistry” (Textbook) (англ.) (2009)
• “Physical and Colloid Chemistry” (Tests) (англ.) (2009)
• “Фізична та колоїдна хімія” (Підручник за вимогами Болонської кредитно-модульної системи) (укр.) (2009)
Викладання дисциплін.
1981-1985 – читання лекцій, проведення практичних занять по курсу органічної хімії; 1985 – по теперішній час читання лекцій, проведення практичних занять, семінарів, консультацій, заліків та екзаменів з фізичної та колоїдної хімії по спеціальностям: «Фармація», «Клінічна фармація», «Технологія парфумерно-косметичних засобів», «Технологія фармацевтичних препаратів», «Біотехнологія», «Лабораторна діагностика»
Хобі: експериментальні наукові дослідження біологічних механізмів та процесів, гірські лижи та мандрівки.


повернутися