Валентин Порфирович Яценко
 |
|---|
Захопленість пластичною хірургією привела його до Київського науково-дослідного Інституту гематології та переливання крові. Тут він почав займатися проблемами де- та регенерації, консервування та трансплантації периферійних нервів.
В. П. Яценко у 1966 році був обраний на посаду асистента кафедри гістології та ембріології Київського медичного Інституту, а у 1968 році захистив кандидатську дисертацію, присвячену питанням консервації та трансплантації периферійних нервів. У 1980 році Валентин Порфирович став доцентом цієї ж кафедри. В цей час почав розроблятися такий напрямок експериментальної хірургії як медичні полімери. На протязі декількох років Валентин Порфирович проводив складні операції по алотрансплантації аорти, вивчав складні процеси реагування організму тварин та людіни на різноманітні полімерні матеріали. Але вчений відчував, що сучасний розвиток морфологічної науки не може плідно розвиватися без знання точних наук і Валентин Порфирович заочно навчався на фізико-математичному факультеті Київського педагогічного Інституту зі спеціальності «Математика» та з успіхом його закінчив (1979).
За вивчення математичних закономірностей біодеструкції полімерів медичного призначення Валентин Порфирович разом з групою вчених одержав свою першу Державну премію України в галузі науки та техніки за участь у розробці проблемі «Полімери в медицині» (1987).
У 1987 році вчений захищає докторську дисертацію, присвячену проблемам математичного аналізу морфологічних змін в аферентних нервових клітинах при пошкодженні периферійних нервів на різних етапах онтогенезу. Вперше у світі зроблені унікальні операції на 14-ти та 18-ти добових зародках курчат, ретельно виконані морфологічні та морфометричні дослідження дозволили встановити раніше невідомі закономірності формування реактивних, адаптивних та компенсаторних змін периферійної нервової системи в онтогенезі.
Професор В. П. Яценко вперше встановив явище ампліфікації рДНК в ядерцях аферентного нейрона як можливого механізму фізіологічної та репаративної регенерації в периферійній нервовій системі. За значний внесок в розробку фундаментальних проблем де- та регенерації, консервації та трансплантації периферійних нервів йому разом з видатними нейрохірургами України в 1996 році була вдруге присуджена Державна премія України в галузі науки та техніки.
Валентин Порфирович ефективний організатор науки. В очолюваному ним (1987–2003 рр.) науково-дослідному лабораторному центрі НМУ більше ніж 50 кандидатів та 25 докторів наук виконали фрагменти своїх наукових досліджень. Його особистий вклад в підготовку наукових кадрів вищої кваліфікації визначився в підготовці 1 доктора та 7 кандидатів наук. В теперішній час він є науковим консультантом та керівником 2 докторських та 5 кандидатських дисертацій.
Валентин Порфирович є автором понад 300 наукових праць, серед яких 2 монографії, 12 винаходів, 192 періодичні та методичні видання. Є заслуженим винахідником СРСР. Наукові напрямки, представлені в опублікованих працях проф. В. П. Яценка: нейроморфологія та морфометричний аналіз; полімери в медицині; космічна біомедицина та телемедицина; медична інформатика та математичні методи в теоретичній та прикладній медицині; експериментальна медицина (лазерні технології, кріоконсервація, кардіологія, пульмонологія, радіологія); клінічна медицина та клінічна морфологія.
Далеко за межами України відома міжнародна науково-громадська діяльність професора В. П. Яценка. В 1992 році на запрошення Чапел Хілл Університету (Північна Кароліна, США) він читав лекції з питань використання математичних методів в медико-біологічному експерименті і методики викладання морфометричного аналізу. В 1992–1994 роках він як проректор з міжнародного співробітництва Національного медичного Університету був координатором програми партнерства США–Україна, що завершилася створенням першого в Україні Центру охорони матері та дитини (Лівоберіжжя, Київ). В 1994 році вчений очолював делегацію морфологів України на XIX конгресі Міжнародної Академії патологів (Мадрид, Іспанія ).
В 1994 році в складі делегації України як координатор напрямку «Телемедицина» приймав участь в переговорах в США між NASA та Національним космічним Агенством України. В 1996 році наказом Міністра Охорони Здоров’я України та Президента Академії Медичних Наук України він призначений куратором нового наукового напрямку «Аерокосмічна медицина». На протязі багатьох років він очолював комісію з фундаментальних досліджень Вченої Ради МОЗ України, автор виконаного проекту з методики планування та експертизи наукових проектів з фундаментальних досліджень.
У 2001 році Валентин Порфирович запрошується на роботу до Національного технічного університету України «КПІ», де очолює кафедру медичної кібернетики та телемедицини та призначається деканом щойно створеного Міжуніверситетського медико-інженерного факультету.
Професор В. П. Яценко втілює свої знання в навчальних дисциплінах, які викладаються для бакалаврів, спеціалістів та магістрів з напрямку підготовки «Компютерні науки», спеціальності «Управляючи інформаційні системи та технології» та зі спеціалізації «Медична кібернетика та інформаційні технології в телемедицини».
Професор В. П. Яценко обраний дійсним членом Міжнародної Академії Інтегративної Антропології, Міжнародної Академії Патологів, академіком-радником Міжнародної Академії Наук Вищої Школи, чл.-кор. Академії Технологічної Кібернетики України та чл.-кор. Міжнародної Академії Астронавтики (Париж).
Професор В. П. Яценко плідно працює в Українській Асоціації «Компютерна Медицина», де виконує обов’язки заступника голови Вченої Ради та заступника головного редактора наукового журналу «Клінічна інформатика і Телемедицина».